@article{Shilina, author = {Shilina, N. E.}, title = {Взаимодействие личности и общества: психоанализ конфликта [Interaction between the individual and society: psychoanalysis conflict]}, series = {Грані [Gran{\`i}], Vol. 17, No. 2 (2014), pp. 22-28. [Print ISSN 2077-1800] [grani.org.ua/index.php/journal/article/view/421/432]}, journal = {Грані [Gran{\`i}], Vol. 17, No. 2 (2014), pp. 22-28. [Print ISSN 2077-1800] [grani.org.ua/index.php/journal/article/view/421/432]}, abstract = {Статья посвящена проблеме становления личности в современном информационном обществе, основными чертами которого являются его информатизация, создание новых интеллектуальных технологий, ускорение темпов развития техники, превращение информации в важнейший глобальный ресурс человечества. Автор анализирует психоаналитический подход к рассмотрению личности З. Фрейда, К.Г. Юнга и Э. Фромма. Затрагивается проблема целостности личности и пути ее достижения. Единое информационное пространство, также как и единое психическое пространство (коллективное бессознательное) ставят перед личностью две противоположные задачи: преодолеть разобщенность, созданную личными границами собственного >Я< и объединиться с обществом в поисках целостности, и сформировать свое личное пространство, выкроить в этой общности свою личную персональную зону комфорта, где личность сможет получить ощущение свободы и осознание своей уникальности, и, как ни удивительно, также целостности. Раскрыта проблема виртуальной реальности и ее влияния на формирование самосознания личности. Показаны позитивные и негативные аспекты влияния информационных технологий на самоидентификацию личности в современном пространстве.}, language = {mul} } @article{Popovych, author = {Popovych, O. V.}, title = {Соціогенезис психічних розладів та механізми компенсації в суспільстві [Sociogenesis of mental disorders and compensation mechanisms in society]}, series = {Грані [Gran{\`i}], Vol. 110, No. 106 (2014), pp. 6-11. [Print ISSN 2077-1800] Грані [Gran{\`i}], Vol. 110, No. 106 (2014), pp. 6-11. [Print ISSN 2077-1800] [grani.org.ua/index.php/journal/article/view/531/547]}, journal = {Грані [Gran{\`i}], Vol. 110, No. 106 (2014), pp. 6-11. [Print ISSN 2077-1800] Грані [Gran{\`i}], Vol. 110, No. 106 (2014), pp. 6-11. [Print ISSN 2077-1800] [grani.org.ua/index.php/journal/article/view/531/547]}, abstract = {Положення про те, що порушення психічного здоров'я є наслідком процесу ускладненої соціалізації індивіда, досі є головною ідеєю психоаналізу. Дія феноменау компенсації осмислюється засновником психоаналізу З. Фрейдом у несвідомих механізмах психіки, у сновидіннях, у людських жартах і дотепах та ін. У цілому, весь простір культури просякнутий механізмами компенсації для адаптації й соціаліза ції особистості, що стає можливим за умов виявлення потенцій її креативності.Згідно з теорією К.-Г. Юнга, тяжкий психічний стан, «позасвідоме» та «компенсація» мають точку перетину, ніби приходять до спільного порога, за яким вступають у «хід» творчі здібності, складаючи джерело розвитку креативності. Механізми процесу компенсації фрагментарно збігаються з феноменом «Самості». Разом з тим, бінарні архетипи в структурі колективного несвідомого людської психіки також знаходяться у компенсаторній взаємодії. Поняття >компенсація - надкомпенсація< широко вживаються й А. Адлером у різних аспектах і позначають засіб подолання неповноцінності, засіб здобуття коректної моральної свободи. На основі комплексу неповноцінності розвивається компенсаторний комплекс переваги. Обидва комплекси мають щось спільне: будучи надмірно розвинені або врівноважуючи один одного, вони сприяють виключенню з корисного життя і невротизації. Але будучи наповнені соціальним змістом і проявляючись адекватно ситуації, вони виступають як сигнальні орієнтири. Згідно з концепцією К. Хорні, саме міжособистісну комунікацію можна визначити як механізм компенсації неврозів. В той же час Е. Фромм наповнює феномен компенсації соціальним змістом. Він описав три важливих компенсаторних синдроми: прагнення до панування, прагнення до підпорядкування, втеча в працю. Надбання психоаналізу не втратило своєї значущості і сьогодні, бо всі ці компенсаторні механізми діють і в сучасному суспільстві.}, language = {mul} } @article{Polishchuk, author = {Polishchuk, K. O.}, title = {Необхідність та організація мети споживання в межах інформаційних технологій [Necessity and organization goal of consumption within the information technology]}, series = {ГраніІ [Gran{\`i}], Vol. 18, No. 6 (2015), pp. 55-59. [Print ISSN 2077-1800] [grani.org.ua/index.php/journal/article/view/225/211]}, journal = {ГраніІ [Gran{\`i}], Vol. 18, No. 6 (2015), pp. 55-59. [Print ISSN 2077-1800] [grani.org.ua/index.php/journal/article/view/225/211]}, abstract = {Кількісне збільшення інформації у цивілізованому світі другої половини ХХ початку ХХІ ст. впли- ває на індивідуальну свідомість людини. Це змінює всезагальний розвиток і трансформує природу лю- дини. Агресивне пришвидчення масового виробництва в цей період починає імплікувати спосіб життя людства з усталеними маркетинговими відносинами в середині суспільства. Швидкий темп зміни класу товарів, послуг, прискорення інформаційного потоку змінює свідомість. Такі зміни викликали необхід- ність культурно-антропологічного осмислення та аналізу нової парадигми поведінки людини розумної в умовах інформаційного хаосу. Біологічна неспеціалізованість і наявність інтелекту помістили людину в центр інформаційного простору, який живе за власними правилами. Історія філософсько-антрополо- гічної думки з давніх-давен розвивалась у закритих наукових товариствах формуючи високу культуру. Епоха Постмодерну вивела етичні, онтологічні і антропологічні питання «на вулицю». Дисонанс між теорією і практикою призводить до психологічних зрушень у свідомості цілих націй. Надлишкове захо- плення здебільшого має деструктивний вплив. Стаття має на меті довести можливість організації культури споживання як особистості, так і дер- жавних інститутів. Окреслюється спроба побудови доцільних шляхів такої організації на прикладі Аріс-тотелівського вчення про причини та трьох психічних інституціях людської свідомості за Лаканом. У дослідженні аналізуються роботи Е. Фромма, Т. Велбена, Ж. Бодрійяра та інших дослідників щодо специфіки сучасного процесу споживання. Окреслено ризики стихійного, неусвідомленого споживання товарів та інформації. Пропонується використати методологію Ж. Лакана для класифікації інформації, яку ми споживаємо. Акцентується увага на важливості визначення мети споживання. Виділено та про- аналізовано соціальні інститути, здатні організувати культуру споживання. Висновками запропонована ідея сімейного виховання та самовиховання організації культури споживання.}, language = {mul} } @article{KupriianovaKupriianova, author = {Kupriianova, L. S. and Kupriianova, D. S.}, title = {Fascism and Nazism under the Prism of the Antic Low Doctrines. Historical Justification against Modern Criticism. The Phenomenon of >The Moral Stability of Nation<}, series = {Conferences in UA >Сучасні тенденції розвитку української науки< - Секція: Історичні науки, Випуск 6 [Conferences in UA >Modern Trends in the Development of Ukrainian Science< - Section: Historical Sciences - Issue 6 (2011), pp. 9-12. [repo.odmu.edu.ua:80/xmlui/handle/123456789/3461]}, journal = {Conferences in UA >Сучасні тенденції розвитку української науки< - Секція: Історичні науки, Випуск 6 [Conferences in UA >Modern Trends in the Development of Ukrainian Science< - Section: Historical Sciences - Issue 6 (2011), pp. 9-12. [repo.odmu.edu.ua:80/xmlui/handle/123456789/3461]}, abstract = {If we speak about Fascism and Nazism, we think at the same time mostly about Germany at times of Hitler's epoch; because of the fact, that it is an inter-historic phenomenon of cruelty and egoism relatively to human nation. In practice, it is not oppositely even an independent historical study; it is just a compilation of few the most famous political doctrines of all times though. Moreover, after a detailed scientific research of previous century, Fascism and Nazism were manifested finally as different, according to level of radicalism, directions of the Totalitarianism, and it stood even on the same stage with Stalinism. According to this fact, it would be absolutely justified, if at the time of describing of criticism relatively to the rule of Hitler, we would emphasize a historical parallel with criticism of The Soviet Union times and Stalinism as well. However, the last doctrine, since a long time ago, was postulated as more officially justified political system comparing with the first one. But, when we begin our research using doctrinal sources, as well as when we begin analysis of the historical and political studies under the prism of few epochs; I this case a similarity in the positive aspect could be pointed as such logic and clear, that it could be justified as well as perspective enough to speak in our article only about negative aspect of Fascism and Nazism, and, consequently, injustice of this regime. According to the fact, that the main topic of our article is investigation of - injustice‖, in particular, - illegality‖ of Adolf Hitler's rule; as well as discussion about main doctrinal epithets under the prism of fundamental political studies of all times.}, language = {mul} } @article{KovalchukShymanchik, author = {Kovalchuk, Tatyana and Shymanchik, Maria}, title = {Виховання в контексті екзистенціального підходу як педагогічна проблема [Education in the Context of Existential Approach as a Pedagogical Problem]}, series = {Людинознавчі студії. Серія Педагогіка [Human Studies. Pedagogy Series], Vol. 34, No. 2 (2016), pp. 101-110. [Online ISSN 2413-2039] [dspu.edu.ua/pedagogics/wp-content/uploads/2016/06/2016_2_13.pdf]}, journal = {Людинознавчі студії. Серія Педагогіка [Human Studies. Pedagogy Series], Vol. 34, No. 2 (2016), pp. 101-110. [Online ISSN 2413-2039] [dspu.edu.ua/pedagogics/wp-content/uploads/2016/06/2016_2_13.pdf]}, abstract = {У статті розкривається сутність екзистенціального підходу до проектування і реалізації процесу виховання. Ціннісно-цільові орієнтири розвитку екзистенціальної сфери учнів розглядаються з позицій різних вчених (Е. Фромма, Е. Берна, О. Гребенюк, Т. Гребенюк та ін.). Акцентується увага на тому, що основним ціннісно-цільовим орієнтиром виховання в контексті екзистенціального підходу є розвиток суб'єктності людини, здатності ціннісно осмисленого проектування свого розвитку. Устатті розкриваються способи (методи, технології) розвитку екзистенціальної сфери, виховання в контексті екзистенціального підходу. Звернуто увагу на реалізацію таких суб'єктно-орієнтованих технологій, як психолого-педагогічний супровід подій, педагогічного стимулювання саморозвитку учнів, соціально-орієнтовані ігри, соціального проектування (соціальні проби).}, language = {mul} } @article{Demura, author = {Demura, O. O.}, title = {Аналіз тоталітарної свідомості в соціально-критичній теорії Франкфуртської школи [An analysis of totalitarian consciousness in Frankfurt School socio-critical theory]}, series = {Грані [Gran{\`i}], Vol. 17, No. 11 (2014), pp. 106-112. [Print ISSN 2077-1800] [grani.org.ua/index.php/journal/article/view/752/763]}, journal = {Грані [Gran{\`i}], Vol. 17, No. 11 (2014), pp. 106-112. [Print ISSN 2077-1800] [grani.org.ua/index.php/journal/article/view/752/763]}, abstract = {В статті проаналізовано основні ідеї представників Франкфуртської школи, а саме: Т. Адорно, М. Хоркхаймер, Г. Маркузе, Е. Фромм. Опираючись на основні дослідження та основоположні філософ ські праці представників Франкфуртської школи, зроблена спроба виокремити основні причини становлення неототалітаризму, та тоталітарних режимів у ХХ столітті. Встановлена взаємозалежність між Просвітницькою діяльністю та міфологізацією свідомості; визначена роль культури у цьому процесі. Окреслено роль ідеологічної системи, як однієї з форм соціальної міфології. Встановлена закономірність між >щасливою свідомістю< суспільства споживання і ефективним укоріненням міфів та ідеологічних систем у масову свідомість суспільства ХХ ст. Актуальність статті зумовлена тим, що необхідність критичного осмислення становлення культури тоталітарних країн сьогодні стає очевидною. Усвідомлення того, що суспільна свідомість пострадянських країн досі керується міфологемами, що були створені та впроваджені тоталітарною культурою, змушує нас серйозно вивчати проблематику міфологізації свідомості та ідеологічного впливу. Тому позбавлення від упереджень та перехід до нового витка демократичної свідомості неможливий, без вивчення основ становлення масового суспільства та функції культури в ньому. Більше того, без виявлення чинників, що зумовили конструювання західної цивілізації, неможливе не тільки рішення глобальних проблем сучасності, але й сам перехід на якісно інший виток соціально-культурного розвитку.}, language = {mul} } @article{Buriak, author = {Buriak, N. B.}, title = {Сутність християнської догми Еріха Фромма [The Essence of the Christian Dogma by Erich Fromm]}, series = {Українське Релігієзнавство [Ukrainian Religious Studies] 2015, pp. 116-126. [doi.org/10.32420/2015.76.602]}, journal = {Українське Релігієзнавство [Ukrainian Religious Studies] 2015, pp. 116-126. [doi.org/10.32420/2015.76.602]}, abstract = {В статті Буряк Н. Б. >Сутність християнської догми Еріка Фромма< розглядається динаміка розвитку релігійних поглядів Еріха Фромма. Вперше було зроблено порівняльний аналіз усіх робіт Фромма, що стосуються теми релігії. Фромм приділяє питанню пошуку себе та суспільства у вірі досить велику кількість часу, тому подібний дослід є досить актуальним і потребує певного заглиблення у суть деяких світових релігій, зокрема християнства. Питання проявів і протидій гуманізму та авторитаризму християнства, його історична еволюція та ідеали кидають свого роду виклик видатному філософу і змушують його працювати над цим складним питанням майже все його життя. Догмат Еріха Фромма розвивався так, що спочатку існувало уявлення про людину, що стала Богом, і перетворилося на уявлення про Бога, що став людиною. Концепція світу старозавітних пророків виходила за межі відносин між людьми, гармонія повинна запанувати між людиною і природою. Мир між людиною і природою - це гармонія між Богом та людиною. Еріх Фромм назавжди порвав з іудаїзмом у 26 років і з того часу вважав себе християнином. Однак християнство Фромма, його розуміння Бога, ролі Христа у світовій історії, тлумачення еволюції ідей Спасителя і зараз дивують своєю сміливістю і неортодоксальністю.}, language = {mul} } @article{Balatska, author = {Balatska, O. B.}, title = {Джерела політичного насилля: політико-психологічний аналіз [Sources of political violence, political and psychological analysis]}, series = {Грані [Gran{\`i}] Vol. 86, No. 7 (2015), pp. 79-86. [Print ISSN 2077-1800] [grani.org.ua/index.php/journal/article/view/250/237]}, journal = {Грані [Gran{\`i}] Vol. 86, No. 7 (2015), pp. 79-86. [Print ISSN 2077-1800] [grani.org.ua/index.php/journal/article/view/250/237]}, abstract = {У даній статті мова йде про витоки насилля, у тому числі політичного. Показано взаємозв'язок між поняттями насилля, агресії та деструктивності. Наведено різні визначення зазначених понять. Детально аналізуються різні підходи до розуміння джерел насилля та агресії. Зокрема, представлені психоаналі-тичні теорії, інстинктивізм, біхевіоризм, фрустраційні теорії агресії, концепція відносної депривації, концепції агресії як вивченої реакції. Серед психоаналітичних теорій особливу увагу приділено вченням З. Фрейда, В. Райха, Е. Фромма. Також у статті згадані погляди С. Шпільрейн, В. Штекеля, П. Федерна, Е. Вейсса щодо природи деструк-тивного. Розкрито сутність таких понять як інстинкт смерті, Танатос, мортідо та деструдо. Спираючись на вчення Е. Фромма, підкреслено різницю між двома базовими типами агресії - доброякісною, біологіч-но адаптивною агресією та злоякісною деструктивністю, витоки якої коріняться у структурі характеру. Наведені основні різновиди агресії, серед яких - псевдоагресія, оборонна, конформістська та інструмен-тальна агресія (доброякісна агресія); садизм, некрофілія (злоякісна агресія) тощо.Розглянуто також такі підходи до визначення сутності та джерел агресії та насилля як інстинктивізм (К. Лоренц) та біхевіоризм (Дж. Б. Уотсон, Б. Ф. Скіннер та ін.). Значну увагу приділено фрустрацій-ним теоріям агресії (Дж. Доллард, Н. Е. Міллер, Л. Берковіц та ін.), згідно з якими причини агресії та насилля криються в особливому психічному стані - фрустрації. Підкреслено особливе значення теорії Т. Р. Гарра, в якій джерела агресії та політичного насилля визначаються через поняття відносної депри-вації. Ще один розглянутий у статті підхід - концепції агресії як вивченої реакції (А. Бандура, Г. Левін, Б. Флейшман та ін.). Прибічники цього підходу вважають, що агресивна поведінка формується у процесі соціального навчання.}, language = {mul} }