@article{Shilina, author = {Shilina, N. E.}, title = {Взаимодействие личности и общества: психоанализ конфликта [Interaction between the individual and society: psychoanalysis conflict]}, series = {Грані [Gran{\`i}], Vol. 17, No. 2 (2014), pp. 22-28. [Print ISSN 2077-1800] [grani.org.ua/index.php/journal/article/view/421/432]}, journal = {Грані [Gran{\`i}], Vol. 17, No. 2 (2014), pp. 22-28. [Print ISSN 2077-1800] [grani.org.ua/index.php/journal/article/view/421/432]}, abstract = {Статья посвящена проблеме становления личности в современном информационном обществе, основными чертами которого являются его информатизация, создание новых интеллектуальных технологий, ускорение темпов развития техники, превращение информации в важнейший глобальный ресурс человечества. Автор анализирует психоаналитический подход к рассмотрению личности З. Фрейда, К.Г. Юнга и Э. Фромма. Затрагивается проблема целостности личности и пути ее достижения. Единое информационное пространство, также как и единое психическое пространство (коллективное бессознательное) ставят перед личностью две противоположные задачи: преодолеть разобщенность, созданную личными границами собственного >Я< и объединиться с обществом в поисках целостности, и сформировать свое личное пространство, выкроить в этой общности свою личную персональную зону комфорта, где личность сможет получить ощущение свободы и осознание своей уникальности, и, как ни удивительно, также целостности. Раскрыта проблема виртуальной реальности и ее влияния на формирование самосознания личности. Показаны позитивные и негативные аспекты влияния информационных технологий на самоидентификацию личности в современном пространстве.}, language = {mul} } @article{Popovych, author = {Popovych, O. V.}, title = {Соціогенезис психічних розладів та механізми компенсації в суспільстві [Sociogenesis of mental disorders and compensation mechanisms in society]}, series = {Грані [Gran{\`i}], Vol. 110, No. 106 (2014), pp. 6-11. [Print ISSN 2077-1800] Грані [Gran{\`i}], Vol. 110, No. 106 (2014), pp. 6-11. [Print ISSN 2077-1800] [grani.org.ua/index.php/journal/article/view/531/547]}, journal = {Грані [Gran{\`i}], Vol. 110, No. 106 (2014), pp. 6-11. [Print ISSN 2077-1800] Грані [Gran{\`i}], Vol. 110, No. 106 (2014), pp. 6-11. [Print ISSN 2077-1800] [grani.org.ua/index.php/journal/article/view/531/547]}, abstract = {Положення про те, що порушення психічного здоров'я є наслідком процесу ускладненої соціалізації індивіда, досі є головною ідеєю психоаналізу. Дія феноменау компенсації осмислюється засновником психоаналізу З. Фрейдом у несвідомих механізмах психіки, у сновидіннях, у людських жартах і дотепах та ін. У цілому, весь простір культури просякнутий механізмами компенсації для адаптації й соціаліза ції особистості, що стає можливим за умов виявлення потенцій її креативності.Згідно з теорією К.-Г. Юнга, тяжкий психічний стан, «позасвідоме» та «компенсація» мають точку перетину, ніби приходять до спільного порога, за яким вступають у «хід» творчі здібності, складаючи джерело розвитку креативності. Механізми процесу компенсації фрагментарно збігаються з феноменом «Самості». Разом з тим, бінарні архетипи в структурі колективного несвідомого людської психіки також знаходяться у компенсаторній взаємодії. Поняття >компенсація - надкомпенсація< широко вживаються й А. Адлером у різних аспектах і позначають засіб подолання неповноцінності, засіб здобуття коректної моральної свободи. На основі комплексу неповноцінності розвивається компенсаторний комплекс переваги. Обидва комплекси мають щось спільне: будучи надмірно розвинені або врівноважуючи один одного, вони сприяють виключенню з корисного життя і невротизації. Але будучи наповнені соціальним змістом і проявляючись адекватно ситуації, вони виступають як сигнальні орієнтири. Згідно з концепцією К. Хорні, саме міжособистісну комунікацію можна визначити як механізм компенсації неврозів. В той же час Е. Фромм наповнює феномен компенсації соціальним змістом. Він описав три важливих компенсаторних синдроми: прагнення до панування, прагнення до підпорядкування, втеча в працю. Надбання психоаналізу не втратило своєї значущості і сьогодні, бо всі ці компенсаторні механізми діють і в сучасному суспільстві.}, language = {mul} } @article{Demura, author = {Demura, O. O.}, title = {Аналіз тоталітарної свідомості в соціально-критичній теорії Франкфуртської школи [An analysis of totalitarian consciousness in Frankfurt School socio-critical theory]}, series = {Грані [Gran{\`i}], Vol. 17, No. 11 (2014), pp. 106-112. [Print ISSN 2077-1800] [grani.org.ua/index.php/journal/article/view/752/763]}, journal = {Грані [Gran{\`i}], Vol. 17, No. 11 (2014), pp. 106-112. [Print ISSN 2077-1800] [grani.org.ua/index.php/journal/article/view/752/763]}, abstract = {В статті проаналізовано основні ідеї представників Франкфуртської школи, а саме: Т. Адорно, М. Хоркхаймер, Г. Маркузе, Е. Фромм. Опираючись на основні дослідження та основоположні філософ ські праці представників Франкфуртської школи, зроблена спроба виокремити основні причини становлення неототалітаризму, та тоталітарних режимів у ХХ столітті. Встановлена взаємозалежність між Просвітницькою діяльністю та міфологізацією свідомості; визначена роль культури у цьому процесі. Окреслено роль ідеологічної системи, як однієї з форм соціальної міфології. Встановлена закономірність між >щасливою свідомістю< суспільства споживання і ефективним укоріненням міфів та ідеологічних систем у масову свідомість суспільства ХХ ст. Актуальність статті зумовлена тим, що необхідність критичного осмислення становлення культури тоталітарних країн сьогодні стає очевидною. Усвідомлення того, що суспільна свідомість пострадянських країн досі керується міфологемами, що були створені та впроваджені тоталітарною культурою, змушує нас серйозно вивчати проблематику міфологізації свідомості та ідеологічного впливу. Тому позбавлення від упереджень та перехід до нового витка демократичної свідомості неможливий, без вивчення основ становлення масового суспільства та функції культури в ньому. Більше того, без виявлення чинників, що зумовили конструювання західної цивілізації, неможливе не тільки рішення глобальних проблем сучасності, але й сам перехід на якісно інший виток соціально-культурного розвитку.}, language = {mul} }