@article{Balatska, author = {Balatska, O. B.}, title = {Джерела політичного насилля: політико-психологічний аналіз [Sources of political violence, political and psychological analysis]}, series = {Грані [Gran{\`i}] Vol. 86, No. 7 (2015), pp. 79-86. [Print ISSN 2077-1800] [grani.org.ua/index.php/journal/article/view/250/237]}, journal = {Грані [Gran{\`i}] Vol. 86, No. 7 (2015), pp. 79-86. [Print ISSN 2077-1800] [grani.org.ua/index.php/journal/article/view/250/237]}, abstract = {У даній статті мова йде про витоки насилля, у тому числі політичного. Показано взаємозв'язок між поняттями насилля, агресії та деструктивності. Наведено різні визначення зазначених понять. Детально аналізуються різні підходи до розуміння джерел насилля та агресії. Зокрема, представлені психоаналі-тичні теорії, інстинктивізм, біхевіоризм, фрустраційні теорії агресії, концепція відносної депривації, концепції агресії як вивченої реакції. Серед психоаналітичних теорій особливу увагу приділено вченням З. Фрейда, В. Райха, Е. Фромма. Також у статті згадані погляди С. Шпільрейн, В. Штекеля, П. Федерна, Е. Вейсса щодо природи деструк-тивного. Розкрито сутність таких понять як інстинкт смерті, Танатос, мортідо та деструдо. Спираючись на вчення Е. Фромма, підкреслено різницю між двома базовими типами агресії - доброякісною, біологіч-но адаптивною агресією та злоякісною деструктивністю, витоки якої коріняться у структурі характеру. Наведені основні різновиди агресії, серед яких - псевдоагресія, оборонна, конформістська та інструмен-тальна агресія (доброякісна агресія); садизм, некрофілія (злоякісна агресія) тощо.Розглянуто також такі підходи до визначення сутності та джерел агресії та насилля як інстинктивізм (К. Лоренц) та біхевіоризм (Дж. Б. Уотсон, Б. Ф. Скіннер та ін.). Значну увагу приділено фрустрацій-ним теоріям агресії (Дж. Доллард, Н. Е. Міллер, Л. Берковіц та ін.), згідно з якими причини агресії та насилля криються в особливому психічному стані - фрустрації. Підкреслено особливе значення теорії Т. Р. Гарра, в якій джерела агресії та політичного насилля визначаються через поняття відносної депри-вації. Ще один розглянутий у статті підхід - концепції агресії як вивченої реакції (А. Бандура, Г. Левін, Б. Флейшман та ін.). Прибічники цього підходу вважають, що агресивна поведінка формується у процесі соціального навчання.}, language = {mul} }